Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Тайна моей независимости: как я купила кодеин и стала независимой сучкой
Але! Привет, землякам! С плёнки солнце фоткает, а я стою как кучка счастья. Знаете, братцы, иногда нужно пустить в мозг немного закладок, чтобы прочувствовать настоящую свободу! И я, не скрою, познала эту свободу, когда познакомилась с героинчиком Кодеином.
Хуй ли? Сложно вам поверить? Да, пацаны, я тоже сомневалась, пока сам не попробовал. Постепенно, с весом наркотика в руках, я поняла, что моя жизнь не будет прежней. Казалось, в касание доставался мне мир, который ранее оставался лишь смутной мечтой.
Моя история началась с хитрых закладок. Повстречал я одного сумасшедшего наркодилера, который сказал, что знает связь в местной хате, где продают Кодеин в порциях. Побоялась я, братцы, сначала, что обманут меня, но решила рискнуть.
И так, я нашла закладку. Помню, как в холодном поту ожидала неизвестного. Наконец, открылась дверь и передо мной встал мужик лет сорока. Со зловещей улыбкой он спросил: "Ты пришла развлекаться?" "Да!" - отвечаю я смело, несмотря на страшный улыбающийся пиздец. "Тогда входи, детка, и наслаждайся движом", - сказал он, устраивая мне настоящий костюмированный пиздец. |
Так я попала в этот "закрытый клуб", где каждый героинчик Кодеина стоил своих денег. Вдыхая его благоухание, я поняла, что это то, что мне нужно. Моя зависимость росла, братцы, и я никак не могла остановиться.
В поисках еще большего "кайфа" я начала экспериментировать с другими наркотиками. Когда марихуана уже превратилась в обыденность, я узнала о гидропонике - новом способе выращивания. Получила я от своего нового знакомого парочку сеянцев и начала заниматься этим делом сама.
Теперь я могла разбавлять свою бодяжку собственной продукцией!
Каждый день становился новым приключением. Отморозки собирались вместе, и мы бодяжили до утра. Не было предела моему веселью! Эта независимость, мои друзья, была просто божественной!
Но чем глубже я погружалась в наркотики, тем сложнее было найти грош целый в кошельке. Жизнь становилась все труднее и труднее, а свобода, казалось, становилась иллюзией. Постепенно я стала понимать, что свобода имеет свою цену.
Однажды меня остановила полиция.
И помните: независимость стоит гораздо больше, чем вес наркотика в твоих руках.
|